Учні Миколаївського економічного ліцею №1 побували з екскурсією в агропромисловому комплексі «НІБУЛОН»

2015-10-23

23 жовтня учні Миколаївського економічного ліцею №1 побували з екскурсією в агропромисловому комплексі «НІБУЛОН». Вони ще зранку з нетерпінням чекали на неї, але потрібно було дочекатися кінця п’ятого уроку. І ось довгоочікуваний автобус під’їхав рівно о 13:00. Після того як ми розмістилися у м’яких кріслах, до транспорту увійшов чоловік. Виявилося, що це Сергій Васильович Бесєдін, - заступник генерального директора агропромислового комплексу «НІБУЛОН» з питань будівництва, який буде супроводжувати нас всю подорож.

Їхали півгодини. Ми мали відвідати два відділення підприємства: перевантажувальний термінал сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» і Суднобудівний – Судноремонтний завод «НІБУЛОН» (ССЗ).

Перша й найбільша частина екскурсії випала на перевантажувальний термінал. Сергій Васильович розповів багато цікавого про «НІБУЛОН». Так у 1991 році було засноване саме підприємство Олексієм Опанасовичем Вадатурським, котрий з тих пір і є постійним директором цього унікального підприємства. Зазначу, що ця агрокомпанія має договори з усіма континентами, окрім Австралії. Найбільше купують зерно - Єгипет та близький Схід. Головний офіс «НІБУЛОНа» знаходиться за адресою Велика Морська, 63. Взагалі, як повідомив нам С. В. Бесєдін, по Україні діють 42 його філії.

Особливо мене вразили купола, які вміщують до 50 тис. тонн зерна і мають діаметр по 64 м. кожен (їх два), і є найбільшими в Європі напівсферичними конструкціями та найбільшими у світі ємностями для зберігання зерна.

Саме ж зерно доставляють сюди різними видами транспорту: водним (баржею та панамаксом – судно, що може пройти Панамський канал), залізничним (потяги) та автомобільними фурами. Нам пояснили особливості завантаження панамаксу: 40тис. тонн – у Миколаєві, а 30 – в Очакові. Це роблять для того, щоб він не затонув.

У перевантажувальному терміналі є сучасна лабораторія, що відповідає всім вимогам стандарту. Також там знаходяться шість автомобілерозвантажувачів, є пункт розвантаження потягів (15 вагонів за один раз, 100 – за добу).

Поступово ми підійшли до води. Трішки відійду від теми. Там стояла баржа з зерном (з відкритими трюмами), незліченна кількість голубів клювала ячмінь. Коли вони почули нас, то злетіли, це було дуже гарно. Та повернімося до нашої екскурсії. Завантажують судна біля причалу довжиною 352 метри, глибиною – 11 метрів. Ми прийшли туди, якраз в той час, коли закінчували вантажити баржу. Нам розповіли, про спеціальні пристрої, що очищують зерно від пилу. Також ми дізналися, що найгірший шкідник зерна – клоп-черепашка. Він прогризає дірочки в насінині, чим менше зіпсованого зерна – тим вище його якість (є 6 класів: 1-2 для муки, інші – для корму худоби і птахів). Ця частина екскурсії підійшла до кінця, нам запропонували пообідати, а ми не відмовилися від люб’язності.

Потім ми повернулися до автобуса та проїхали на коротеньку екскурсію до ССЗ. Тут працює 500 робітників. Вони ремонтують водний транспорт. Будують баржі 90 метрів в довжину і 16 в ширину. Нам показали станки для обробки металу та майбутні баржі. Після того, як ми їх оглянули, я думала, що суднобудівництвом займаються лише чоловіки, але глянула вгору і побачила водія крану – це була жінка.

Всім дуже сподобалася екскурсія і ми вдячні за неї!

Дарина Рядченко, учениця Миколаївського економічного ліцею №1