Дитинства останній дзвоник

2017-05-26

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.

Останній дзвоник – це чудова ліцейна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.

Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід літніх канікул. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. На три довгих місяці можна забути про парти, вчителів і навчання.

Хтось відправиться подорожувати, хтось проведе літо на дачі або в селі, а хтось залишиться в місті, але все одно вільним, як травневий вітер. Можна займатися улюбленими справами, не думаючи про час.

Але для деяких закінчення навчального року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями … Для тих, хто цього року закінчує ліцей, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді ЗНО.

Останній дзвоник пролунав в кожному серці радісним настроєм, вірою у завтрашній день, надією життєвих гараздів і успіхів.

Тож щасливої долі і щастя доволі, дорогі випускники!!!