Я мову рідну збережу…

2016-11-09

День української писемності та мови в Миколаївському економічному ліцеї №1

Календар осені українця рясніє святами. Це і Свято першого дзвоника, свято Покрови, День вчителя та ще багато інших. Але серед них є особливе для кожного українця свято – День української писемності та мови, що прийнято відзначати щорічно 9 листопада.

Українська мова має прадавнє коріння. Науковці доводять, що витоки нашої мови сягають ще індоєвропейської прамови. Особливе місце в історії її розвитку займають Кирило та Мефодій – творці слов’янської азбуки, що стала основою сучасного українського алфавіту. Не можна оминути увагою й Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української мови та літератури. Написавши славнозвісну «Енеїду» живою народною мовою. Основоположником прийнято називати геніального Кобзаря, який мовою народу оспівав муки і турботи української нації, зміг силою свого таланту піднести українську літературу того часу чи не на рівень Європи.

Зважаючи на виключну вагомість цього свята для кожного українця, ліцейна родина не змогла залишити його без уваги. Так, перший тиждень другої чверті для ліцеїстів розпочався тематичною лінійкою, присвяченою Дню української писемності та мови.

Ведучі заходу Коваленко Вадим та Безницька Софія виразно, із захопленням витримували стрункість думки: молодь повинна знати історію розвитку української мови, шанувати, цінувати, розвивати мову рідного народу. Геніальність творчості, таланту Івана Клтляревського та Т.Г. Шевченка передали учні 9-А класу Свердзоленко Денис, декламуючи уривок із поеми «Енеїда» та Мусафір Олександр, виразно, чуттєво читаючи поезії геніального Кобзаря.

Задушевно, тепло, з розумінням звучали рядки з вірша «Молитва» у виконанні Козик Анни:

О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,

Бо ми блукаєм хащами ще й нині,

Прости гріхи й провини безневинні,

І до спасіння всіх нас поведи.

Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Цю думку прекрасно довела своїм виступом Ситнікова Надія, учениця 8-Б класу.

Внесли емоційний струмінь у проведення заходу учениці 10-го класу Козик Анна та Марчук Анастасія, виконавши пісні «Рідна мова», «Барвінкова доля».

Читали вірші, співали українські пісні, і щоразу переконувалися в тому, що наша мова – найкраща, наймилозвучніша, унікальна і неповторна, а головне – рідна для кожного із нас. Говорять, що освічена людина має знати як мінімум п’ять мов, але найпершою, якою мусить оволодіти кожен, має бути рідна мова.

Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м’яко так, починайте казати,

Як воліла б відкритись ваша душа.

Може хочеться їй у словах політати

Привітати когось, а чи дать відкоша.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,

Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.

(Олесь Лупій “Говоріть”)

Урочисті події будуть відбуватися у закладі протягом усього тижня. Учні пройдуть перші тури філологічних конкурсів імені Петра Яцика та Тараса Шевченка, хизуватимуться ораторськими талантами на конкурсі читців сучасної української поезії, долучаться до написання Всеукраїнського диктанту єдності. Бажаємо успіхів ліцеїстам на науковій і творчій ниві, та закликаємо вивчати рідну мову, адже дбаючи про чистоту своєї мови ви поважаєте не лише себе, а і своїх співрозмовників.