РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ

2016-11-09

/Files/images/1 диктант 4.jpg9 листопада 2016 року На Українському радіо відбувся Шістнадцятий радіодиктант національної єдності. В Миколаєві він проводився в університеті ім.Василя Сухомлинського.
Організаторам цього свята в нашому місті вдалося створити свій, теплий та гостинний осередок диктанту — зібралася велика родина: освітяни, студенти, вчителі, одним словом – небайдужі до рідної мови.
Я дуже щаслива, що саме мені та моєму товаришеві, Бірковському Нікіті, запропонували взяти учать у радіодиктанті та представити Миколаївський економічний ліцей №1 на цьому святі, адже це акція, яка об’єднує усіх небайдужих навколо українського слова.
Хочу відзначити, що це було справжнє свято! Усіх охочих написати диктант, зустрічали теплим словом та щирою посмішкою, допомагаючи кожному пройти до аудиторії, яка вже була оснащена необхідною технікою для написання диктанту. Зайшовши до аудиторії, я була приємно здивована, побачивши велику кількість людей, приблизно 200-250 чоловік. Це дійсно вражає та підтверджує те, що ми – єдиний народ, народ України, її сини та доньки, її майбутнє.
Здавалося, ми вже маємо починати писати диктант, але нас ще чекало відкриття свята! Адже 9 листопада - День української писемності та мови. Дівчата та хлопці з коледжу культури та мистецтва підготували незабутню програму. Співали українських пісень і танцювали не тільки студенти коледжу, а й усі присутні! У мене немає слів для того, щоб передати те, наскільки мене зворушив цей захід. Так приємно бачити і розуміти, що я не одна, що в мене є однодумці, які глибоко шанують рідну мову і оберігають її.
Також була проведена чудова вікторина під назвою «Вільний мікрофон», де кожен бажаючий мав змогу привітати всіх із цим святом. Привітальні слова прозвучали з вуст професорів, ректорів, методистів, викладачів української мови та літератури нашого міста. Та моє серце зімліло, коли замість привітального слова, студентка факультету прикладної лінгвістики почала розповідати напамять вірш Павла Тичини «Слово» :
А Вкраїни мова —
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова —
Українська мова.
Вражаюче! Молода дівчина, не набагато старша за мене, так трепетно і ніжно ставиться до нашої мови… Неначе у серці забриніли ноти глибокої поваги до цієї дівчини.
Після привітань ми пройшли до аудиторії і розпочали написання диктанту.
По завершенню, наші роботи зібрали до великого конверта, який відішлють до Києва не перевірку.
Хочу подякувати всім хто брав учать у цьому заході! Це було справжнє свято!
Озернюк Віолетта, учениця 11-Б класу
/Files/images/1 диктант.jpg/Files/images/1 диктан2.jpg
Кiлькiсть переглядiв: 74